- двоюрідний
- [двойу/р'іднией]
м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
двоюрідний
Смотреть что такое "двоюрідний" в других словарях:
двоюрідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
двоюрідний — а, е. Який знаходиться в родинному зв язку по дідові чи бабі з дітьми їхніх синів або дочок … Український тлумачний словник
вуйчаник — двоюрідний брат, дядьків син [IV] Вуйчаник двоюрідний брат по матері, тобто тільки син вуйка, в поясненнях є взагалі «двоюрідним братом, дядьковим сином» (528). [MО,IV] … Толковый украинский словарь
стриєчний (брат) — двоюрідний (брат) … Лемківський Словничок
стрийний — Стрийний: (брат) дядьків син [I] Стрийна сестра: сестра по дядькові, двоюрідна [36] «Стрийний» (брат) «двоюрідний» (брат по батькові) пояснено: «дядьків син» замість «двоюрідний брат по батькові». У Галичині поняття «двоюрідний брат по батькові… … Толковый украинский словарь
вуйчаник — а, ч., діал. Син дядька з боку матері; двоюрідний брат … Український тлумачний словник
кузен — а, ч. Двоюрідний брат, а також взагалі родич … Український тлумачний словник
стриєчний — а, е, зах. Двоюрідний … Український тлумачний словник
братанич — син брата, племінник; двоюрідний брат … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
стрыєчний — на, не, Ол. Двоюрідний по батькові … Словник лемківскої говірки
